- напрямець
- I напряме́ць
нар.1) напрямик, прямиком; напрямки2) (перен.: не стесняясь, без утайки) напрямик, без обиняковII см. напрямки
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
напрямець
Смотреть что такое "напрямець" в других словарях:
напрямець — присл., розм. Те саме, що напрямки … Український тлумачний словник
напрямець — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
відверто — 1) присл. (не хитруючи, не приховуючи чого н.), відкрито, щиро, прямо, чесно, щиросердно, вочевидь, на(в)простець, на(в)прямки, напрямець, начисто, навпрошки, у лоб 2) присл. (нічого не приховуючи, помітно для стороннього ока), відкрито,… … Словник синонімів української мови
